Чи щеплена ваша дитина, чи ні, чи ви пройшли процедуру вакцинації, чи ні – це виключно ваше суб’єктивне право як проходити дану медичну маніпуляцію, чи її не проходити, І НІХТО НЕМАЄ ПРАВА ВИМАГАТИ У ВАС РОЗКРИТТЯ ЦІЄ ВАЖЛИВОЇ, ОСОБИСТОЇ ІНФОРМАЦІЇ, бо свавільно втручається у ваше приватне життя!
Насамперед право на повагу до приватного життя закріплено у:
Конвенції про права людини в біомедицині (Convention on Human Rights and Biomedicine. DIR/JUR (96), 14, Strasbourg 1996) відомості про стан здоров’я людини визнає складовою права на повагу до приватного життя (ст. 10) та охороняється також положеннями Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ст. 8).
Тому, коли нормами законів не передбачено вашого обов’язку надання такої інформації, а сьогодні жодним законом не передбачено такого обов’язку громадян, ТО І НІХТО НЕМАЄ ПРАВО ВИМАГАТИ У ВАС РОЗКРТТЯ ТАКОЇ ІНФОРМАЦІЇ І ЩОДО СЕБЕ, І ЩОДО ВАШИХ ДІТЕЙ, чи на роботі, чи в школі, чи в дитсаді, чи в таборі!
Які дані становлять медичну таємницю?
Під визначення медичної таємниці підпадають абсолютно усі аспекти, котрі стосуються здоров’я пацієнта.
Лікар, медсестра, будь-який інший медичний працівник чи інші особи, яким у зв’язку з виконанням їх професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, не має права розголошувати як медичну, так і немедичну інформацію про стан здоров’я людини. Такі особи не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків. Медсестра у дитсадах чи у школі НЕ МАЄ ПРАВА РОЗКРИВАТИ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ЩЕПЛЕННЯ ДИРЕКЦІЇ ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ, бо це не передбачено жодним законом!
Отже, медичною таємницею є:
-
факт звернення людини до лікувального закладу за медичною допомогою; ФАКТ ЗВЕРНЕННЯ ПО ВАКЦИНАЦІЮ – Є МЕДИЧНОЮ ТАЄМНИЦЕЮ
-
стан здоров’я людини; ВАКЦИНОВАНИЙ ЧИ НЕВАКЦИНОВАНИЙ – Є ІНФОРМАЦІЄЮ ПРО СТАН ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ, А ОТЖЕ І МЕДИЧНОЮ ТАЄМНИЦЕЮ!
-
діагноз;
-
обставини, що передували захворюванню або спровокували його;
-
функціональні особливості організму;
-
шкідливі звички,
-
особливості психіки,
-
інші відомості, отримані при медичному обстеженні, зокрема інформація про сімейне, інтимне життя людини, а також про стан здоров’я родичів, близьких пацієнта.
Важливо: Медична таємниця – це не приховування інформації від пацієнта. Навпаки – пацієнт має право знати про всі аспекти своєї хвороби, варіанти лікування, можливі ризики тощо. Медична таємниця – це збереження в таємниці від інших людей відомостей, які за правом належать пацієнтові.
АЛЕ МЕДИЧНОЮ ТАЄМНИЦЕЮ – Є ЗАКОННЕ ПРИХОВУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ МЕДИЧНИМ ПЕРСОНАЛОМ ЧИ САМИМ ПАЦІЄНТОМ ПЕРЕД ІНШИМИ ОСОБАМИ, ЯКІ НЕМАЮТЬ ВІДНОШЕННЯ ДО ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ.
Звертаємо Вашу увагу, ЯК АДВОКАТ, інформацію про стан вашого здоров’я (діагноз і методи лікування, щеплення) не мають права вимагати за місцем роботи чи навчання ( ст. 286 ЦК України).
Сьогодні у листках непрацездатності («лікарняних») є поля, у яких може зазначатися діагноз, але лише на прохання пацієнта. У всіх інших випадках ці поля не заповнюються.
Коли лікар може порушити медичну таємницю
Існує буквально кілька випадків, коли лікар може порушити медичну таємницю. Це ті випадки, коли збереження медичної таємниці шкодить суспільству або може мати серйозні наслідки для оточення пацієнта. Наприклад, медики зобов’язані інформувати відповідні державні органи про народження, мертвонароджених, смерть, поширення інфекційних хвороб, випадки жорстокого поводження з дітьми тощо. І Це очевидно не стосується процедури вакцинації.
Медичну документацію про особу може отримати лише безпосередньо сама особа, якої це стосується (ч. 1 ст. 285 ЦКУ), або її представник, на підставі доручення або договору про надання правової допомоги (за умови, що копії зазначених документів будуть долучені до запиту), а також батьки (усиновлювачі, опікун або піклувальник) як законні представники дитини (до 18 років) або підопічного (недієздатної особи).
Тобто, вимагати незаконно у вас довідку про щеплення – НЕМАЄ ПРАВА НІ ДИТСАД, НІ ШКОЛА, НІ УНІВЕРСИТЕТ, НІ НА РОБОТІ
Тимчасовий доступ до документів, що містять лікарську таємницю, може надати ТІЛЬКИ слідчий суддя або суд в рамках кримінального провадження, якщо при цьому буде встановлено, що інших способів отримання необхідної слідству інформації немає (ч.6 ст. 163 КПК).
Відповідно до чинного законодавства України у випадках, передбачених законодавчими актами, у тому числі і на звернення та вимогу суду надати довідку про відвідування консультацій лікарів, заклад охорони здоров’я має право надати таку довідку, а також будь-яку іншу медичну документацію, якої потребуватиме суд. Звертаємо вашу увагу, що у всіх інших випадках, у тому числі і на адвокатські запити, якщо адвокат не є представником особи, щодо якої запитується інформація, заклад охорони здоров’я не лише має право, а й зобов’язаний відмовити у наданні відповідної інформації та/або документів.
Важливо зазначити, що у деяких нормативних актах із питань охорони здоров’я спеціально обумовлено випадки надання певної медичної інформації без згоди пацієнта. Стаття 6 ЗУ «Про психіатричну допомогу», допускає передачу відомостей про стан психічного здоров’я особи та надання їй психіатричної допомоги без згоди особи або без згоди її законного представника для:
-організації надання особі, яка страждає на тяжкий психічний розлад, психіатричної допомоги;
-провадження досудового розслідування або судового розгляду за письмовим запитом слідчого, прокурора та суду.
І це, зрозуміло, не стосується щеплення.
Де закріплено право на медичну таємницю
Право на нерозголошення конфіденційної інформації про людину гарантується Конституцією України (ст. 32 (ч. 2), ст.34 (ч. 3)).
Право на медичну таємницю закріплене в Основах законодавства України про охорону здоров’я (ст. 39 (ч. 2, 5), 39-1, 40, 43 (ч. 1)). Окремі аспекти визначені у Сімейному кодексі України (ст. 30), Цивільному кодексі України (ст. 285 (ч. 2, 4), ст.286), Кримінальному кодексі України (ст. 132, 145), Законах «Про інформацію» (ст. 21 (ч. 2)).
Якщо ваші права порушують на роботі, в дитсаду, в школі, ВНЗ: застосовуйте для свого захисту такі статті:
Найперше ст 19 Конституції України, де чітко передбачено, що ви не зобов’язані робити те, чого не передбачає законодавство, надавати таку інформацію, і дирекція не має права вимагати від вас такої інформації, бо це не передбачено чинними нормами законодавства.
Ст. 145 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки.
Згідно зі ст. 132 Кримінального кодексу України розголошення службовою особою лікувального закладу, допоміжним працівником, який самочинно здобув інформацію, або медичним працівником відомостей про проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, або захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та його результатів, що стали їм відомі у зв’язку з виконанням службових або професійних обов’язків, також тягне за собою кримінальну відповідальність.
А у разі порушення цих прав людині треба звернутися до Національної поліції та суду.
Крім того, за правовою допомогою звертайтеся за консультаціями – bukforua@gmail.com
Адвокат Сергій Гула
